Бронхіальна астма (БА) – одне з найпоширеніших хронічних захворювань у дітей, захворюваність на яке зростає в багатьох країнах (досягає 5-10% дітей у розвинутих країнах). «У США на бронхіальну астму хворіють приблизно 6,5% дітей (понад 4,6 млн). В Україні офіційна статистика інша (близько 0,5–0,6%), але це пов’язано виключно з гіподіагностикою (недовиявленням хвороби)», – розповідає дитячий алерголог, педіатр, кандидат медичних наук Вікторія Євгенівна Хоменко.

За даними Європейської академії алергології та клінічної імунології (EAACI), Всесвітньої організації алергії (WAO), Американської академії алергії, астми та імунології (AAAAI):

• у дітей з атопічним дерматитом (атопією) ризик розвитку бронхіальної астми зростає в 2-3 рази;
• у дітей з алергічним ринітом (сезонною алергією, нежиттю на цвітіння) бронхіальна астма формується у 40% випадків.

Бронхіальна астма є мультифакторним захворюванням, що виникає внаслідок взаємодії генетичних факторів та факторів навколишнього середовища. Генетика визначає схильність (наприклад, атопію, дефект епітеліального бар’єру), але не гарантує розвиток хвороби без тригерів середовища.

Що таке бронхіальна астма та як вона проявляється?

Бронхіальна астма – це хронічне запальне захворювання дихальних шляхів, яке проявляється рецидивуючими симптомами, які залежать від обструктивних змін в бронхах.

Основні симптоми, які мають насторожити батьків:

• кашель у дитини (особливо сухий, тривалий, кашель вночі або під ранок);
• задишка (дитині важко дихати підчас та після активності);
• шумний свистячий видих («хрипи», «свистячі звуки» в грудях);
• відчуття стискання за грудиною (дитина може скаржитись, що «тисне в грудях»).

Якість життя дитини та родини порушується не тільки під час загострення, але й між нападами: у дитини може бути знижена активність, підвищена втомлюваність, порушений сон, нічний кашель, задишка та кашель можуть супроводжувати фізичну активність, сміх чи плач.

Фактори, що впливають на загострення бронхіальної астми

Причиною загострень бронхіальної астми у дітей до 6-річного віку частіше бувають вірусні інфекції (респіраторно-синцитіальний вірус, риновірус, метапневмовірус, інші віруси). Також тригерами астми можуть бути алергени: кліщ домашнього пилу, пліснява, пилок, алергени тварин (секрет сальних залоз, лупа, слина).

Бронхіальна астма частіше зустрічається у містах із забрудненим повітрям. Кліматичні фактори (екстремальна погода, пилові бурі та підвищення температури) збільшують кількість загострень бронхіальної астми у дітей, що підтверджує GINA 2025 (Глобальна ініціатива проти астми).

Хлопчики мають астму в 1,5-2 рази частіше до пубертату, але після статевого дозрівання дівчата хворіють частіше. Діти з надмірною вагою мають на 30% вищий ризик астми; ожиріння ускладнює перебіг і знижує ефективність лікування.

Фактори, що запобігають розвитку бронхіальної астми

Гігієнічна гіпотеза підтверджується багаторічними спостереженнями: контакт з тваринами, землею та природним мікробіомом (ліс, бруд), значно знижує ризик астми та алергій.

Ранній контакт з харчовими алергенами у дітей з атопічним дерматитом (знайомство з продуктами-алергенами через рот, а не порушений барʼєр атопічної шкіри) формує толерантність та знижує ризик харчової алергії та бронхіальної астми.

Лікування алергічного риніту може профілактувати розвиток бронхіальної астми.

Особливості діагностики астми у дітей до 5 років

За даними досліджень, пік формування бронхіальної астми відбувається на другому році життя. У GINA 2025 вперше дали чіткі практичні критерії діагностики астми у дітей до 5 років (замість лише «ймовірності»).

У половини дітей з бронхіальною астмою симптоми з'являються до 3-річного віку, а 50% дітей до 5-6 років мають принаймні один епізод свистячого дихання (візінгу). Рецидивуючий візінг є у 30-40% дітей дошкільного віку. Це пов’язано з:

• Анатомо-фізіологічними особливостями дихальних шляхів дошкільнят – невеликий просвіт дихальних шляхів, товста, добре васкуляризована (має густу сітку кровоносних судин) та схильна до набряків слизова оболонка, гіперсекреція (надмірне виділення слизу).
• Вірусами, що спричиняють гостру інфекцію, порушують бар’єр «незрілих» дихальних шляхів і викликають запалення з бронхообструкцією.

Але тільки приблизно у третини дітей у майбутньому діагностують астму. Тому, якщо у дитини повторюються візінги, або був навіть один епізод вираженого тривалого (добу) візингу, з позитивною відповіддю на терапію астми, чи якщо є симптоми між епізодами, потрібно звертатись до алерголога для діагностики та лікування.

Існує пробне лікування, яке не тільки усуває запальний процес в бронхах, але й допомагає в діагностиці бронхіальної астми. Низькі дози інгаляційних кортикостероідів (ІКС) контролюють астму. Раннє призначення ІКС краще зберігає функцію легень, ніж терапія після 2-4-річного спостереження за симптомів астми.

У 30-70% дітей з бронхіальною астмою симптоми значно зменшуються або повністю зникають після пубертату, особливо при хорошому контролі в дитинстві.

При своєчасній діагностиці та належному контролі (уникнення тригерів, правильна терапія, чіткий план дій) дитина з бронхіальною астмою може вести повністю нормальне, активне життя без обмежень, займатися спортом та отримувати олімпійські медалі.