«Підвищений артеріальний тиск (артеріальна гіпертензія) займає перше місце в структурі серцево-судинних захворювань в Україні та є частим супутником таких захворювань, як ішемічна хвороба серця, захворювання судин мозку, хронічна серцева недостатність, хронічна хвороба нирок. Висока поширеність, прогностична тенденція до зростання, інвалідизуючі наслідки артеріальної гіпертензії (інфаркт міокарда та інсульт), зокрема у осіб працездатного віку, обумовлюють неабияку соціальну проблему,» – наголошує лікар-кардіолог, терапевт вищої категорії Ангеліна В’ячеславівна Мороз.
Артеріальна гіпертензія рідко є самостійним захворюванням, вона часто поєднується з іншими факторами кардіоваскулярного ризику: ожирінням, цукровим діабетом 2-го типу, атеросклерозом, які часто виявляються в осіб різного віку – від 18 і до 100 років. Однак дуже багато пацієнтів, що мають підвищений артеріальний тиск не лікуюються, оскільки хвороба значною мірою має безсимптомний перебіг, і про проблему вони дізнаються лише тоді, коли вперше стається гіпертонічний криз.
Статистика ВООЗ та поширеність гіпертонії в Україні
За даними ВООЗ, у світі майже кожна четверта особа працездатного віку страждає на первинну артеріальну гіпертензію. Тенденція до захворюваності й поширеності артеріальної гіпертензії (АГ) у різних країнах має свої особливості. У країнах Європи поширеність гіпертонії становить 30-45%.
Число пацієнтів:
- які не підозрюють про наявність у них високого артеріального тиску, становить 56,7%;
- поінформованих про наявність хвороби, але які не лікуються – 28,8%;
- які отримують терапію підвищеного тиску, але без адекватного контролю – 14,5%.
В Україні на серцево-судинні захворювання страждають більше 14 млн осіб.
Види захворювання: первинна та вторинна артеріальна гіпертензія
Артеріальна гіпертензія є первинна та вторинна. Розвиток первинної артеріальної гіпертензії обумовлений віком, статтю, генетичною схильністю, порушенням ліпідного обміну. Вторинна гіпертензія виникає як наслідок інших захворювань або порушень в організмі. Вторинна артеріальна гіпертензія може розвиватися через хвороби нирок, ендокринні порушення, патології щитоподібної залози, синдром апное сну або прийом деяких лікарських препаратів. У таких випадках для нормалізації тиску важливо не лише контролювати показники артеріального тиску, а й лікувати основну причину захворювання.
Що вищий показник кров’яного тиску, то складніше працювати серцю.
А якщо хворий не перебуває під ретельним медичним наглядом, гіпертонія може викликати інфаркт, інсульт, гіпертрофію серця і зрештою призвести до серцевої недостатності.
Головні фактори ризику розвитку гіпертонії
Артеріальну гіпертензію можуть спричинити такі фактори, як стать, вік, генетична схильність. Та все ж значна частка залежить від способу життя. Ризик появи гіпертонії зростає через:
- куріння і вживання алкоголю;
- нездорове харчування зокрема, надмірне споживання солі;
- низьку фізичну активність та ожиріння;
- стрес.
| Фактор ризику | Вплив на тиск |
| Спадковість | Якщо у близьких родичів була гіпертонія, ризик розвитку захворювання зростає. |
| Надмірне споживання солі | Сіль затримує рідину в організмі та підвищує навантаження на судини. |
| Хронічний стрес | Постійне напруження стимулює вироблення гормонів стресу, які звужують судини. |
| Малорухливий спосіб життя | Низька фізична активність погіршує роботу серцево-судинної системи. |
| Надлишкова вага або ожиріння | Серцю доводиться працювати інтенсивніше, щоб забезпечити кровопостачання організму. |
| Куріння | Нікотин пошкоджує судини та сприяє їхньому звуженню. |
| Надмірне вживання алкоголю | Алкоголь може викликати стрибки тиску та порушення роботи серця. |
| Цукровий діабет і високий холестерин | Підвищують ризик ураження судин та розвитку серцево-судинних ускладнень. |
| Порушення роботи нирок або щитоподібної залози | Можуть бути причиною вторинної артеріальної гіпертензії. |
Часто саме поєднання кількох факторів ризику поступово призводить до розвитку гіпертонії, тому контроль артеріального тиску та своєчасна зміна способу життя допомагають знизити ризик серйозних ускладнень для серця і судин.
Артеріальна гіпертензія: прояви та симптоми
Симптоми гіпертонії можуть проявляти себе по-різному – від легкого дискомфорту до вираженого погіршення самопочуття. У багатьох людей артеріальна гіпертензія симптомів тривалий час взагалі не викликає, тому підвищений тиск часто виявляють випадково під час огляду. Найпоширенішими проявами є головний біль, особливо в потилиці, запаморочення, нудота, прискорене серцебиття та підвищена пітливість. Такі симптоми легко сплутати з перевтомою, стресом або недосипанням.
Якими є основні симптоми гіпертонії?
- підвищений тиск (від 140/90);
- головний біль (найчастіше в потиличній чи тім’яній частині);
- періодичний шум у вухах, потемніння в очах та запаморочення;
- біль у ділянці серця;
- прискорене серцебиття (підвищений пульс) понад 90 разів на хвилину у спокійному стані;
- відчуття задухи.
Серед інших характерних ознак можуть виникати:
- ранкові набряки та одутлість обличчя;
- оніміння пальців;
- дратівливість, швидка втомлюваність та погіршення пам’яті.
Більшість людей списують це на втому або напружений ритм життя. Але якщо підвищений артеріальний тиск тримається стабільно – важливо не відкладати візит до лікаря.
Методи діагностики високого тиску
Для підтвердження діагнозу лікар може призначити:
- не менше трьох вимірювань тиску в різні дні та час доби;
- лабораторні аналізи крові та сечі;
- огляд очного дна;
- кардіообстеження – ЕКГ, УЗД серця, доплерографія судин, холтер ЕКГ та АТ при необхідності;
- УЗД нирок і наднирників;
- УЗД ЩЗ (щитоподібної залози).
Що можна зробити на початковій стадії гіпертонії
На ранніх етапах гіпертонії зміна способу життя може суттєво впливати на рівень артеріального тиску та допомагати знизити ризик ускладнень. Навіть невеликі щоденні звички – режим сну, харчування, фізична активність і контроль стресу – мають значення для здоров’я серця та судин.
Що можна зробити вже зараз:
- Відмовитися від куріння та обмежити вживання алкоголю й надмірної кількості кави.
- Починати день зі склянки теплої води для підтримки водного балансу організму.
- Обмежити споживання солі приблизно до 4 г на добу.
- Додати помірну фізичну активність: піші прогулянки, дихальні вправи, йогу або плавання.
- Слідкувати за достатнім надходженням калію та магнію з їжею або за рекомендацією лікаря приймати відповідні добавки.
- Приділяти увагу емоційному стану: більше відпочивати, проводити час на свіжому повітрі та знижувати рівень стресу.
- Регулярно контролювати артеріальний тиск і записувати показники.
Навіть прості зміни способу життя можуть допомогти стабілізувати тиск та сповільнити прогресування гіпертонії. Але якщо показники артеріального тиску залишаються високими або самопочуття погіршується, важливо звернутися до лікаря та не відкладати лікування. Тільки спеціаліст, після відповідної діагностики, встановить правильний діагноз та призначить повноцінне лікування.
