“Серотонін зазвичай асоціюється із регуляцією настрою та ментальним здоров'ям, через що залишається у фокусі уваги пацієнтів в контексті психіатрії і неврології. Однак його функціонал виходить далеко за межі ЦНС: у клінічній онкології цей нейромедіатор слугує критично важливим біомаркером для виявлення карциноїдних пухлин”, – наголошує спеціаліст із лабораторної діагностики та генетичних досліджень Антоніна Шолох.
Тож розберімося, хто саме з лікарів і з якою метою насправді призначає аналіз на серотонін.
Що таке аналіз на серотонін і що він вимірює?
Дослідження рівня серотоніна дозволяє визначити показник цієї важливої речовини в крові. Його часто називають “гормоном щастя”, але в першу чергу це нейромедіатор – хімічний передавач, який допомагає клітинам нервової системи та внутрішніх органів обмінюватися сигналами.
Більша частина цього гормону виробляється в кишківнику, і лише невелика частина – у головному мозку. В організмі він відповідає за гарний настрій, якісний сон, апетит, травлення й згортання крові. Але в клінічній практиці ні психіатри ні неврологи не призначають цей тест для діагностики депресій чи нервових розладів. У медицині цей лабораторний тест використовують як специфічний маркер для виявлення рідкісних пухлин – карциноїдів.
Навіщо здавати цей аналіз?
Вимірювання цього показника допомагає відповісти на важливі питання щодо причин дисфункції травної системи.
Визначення концентрації серотоніну дозволяє виявити та контролювати такі стани й захворювання:
- Карциноїдні пухлини шлунково-кишкового тракту, легенів і бронхів (визначення первинного вогнища й метастазів).
- Карциноїдний синдром, що супроводжується характерним симптомокомплексом (припливи, діарея, спазми, ураження клапанів серця).
- Тяжкі порушення моторики й секреторної функції кишківника нез'ясованої етіології.
- Рідкісні нейроендокринні патології, що впливають на судинний тонус та загальний метаболізм.
Практична цінність даного тесту полягає у його унікальній здатності виступати прямим онкомаркером для нейроендокринних пухлин. Завдяки високій чутливості аналізу лікарі мають можливість діагностувати специфічні новоутворення на ранніх стадіях, коли клінічна симптоматика ще не є вираженою.
Коли призначають аналіз на серотонін?
Це дослідження зазвичай призначають, якщо у пацієнта є конкретні скарги або під час поглибленого медичного обстеження. Оскільки серотонін діє на різні органи, клінічні приводи для його призначення охоплюють широкий спектр скарг.
Основними клінічними ситуаціями та симптомами для призначення даного аналізу є:
- Раптові почервоніння обличчя та верхньої частини тулуба (припливи), які супроводжуються відчуттям жару й прискореним серцебиттям.
- Хронічна водяниста діарея та біль у животі, не пов'язані з інфекційними захворюваннями.
- Напади бронхоспазму або задишка з незрозумілих причин.
- Моніторинг стану пацієнта після видалення нейроендокринної пухлини для виключення рецидиву.
Зазвичай це лабораторне дослідження призначають профільні фахівці – онкологи, ендокринологи або гастроентерологи. Самостійний запит з боку пацієнта можливий, проте інтерпретація та подальший пошук причин без консультації спеціаліста не рекомендовані. Для профілактики це дослідження не використовується у масовому скринінгу, але застосовується як плановий контроль у пацієнтів зі спадковою схильністю до серйозних порушень в роботі ШКТ та нейроендокринних пухлин.
Як розуміти результати аналізу на серотонін?
Отриманий результат вимірюється в нанограмах на мілілітр (нг/мл) або молях на літр і оцінюється у порівнянні з референтними значеннями лабораторії. Будь-які відхилення показника від норми вимагають уважного аналізу в контексті загальної клінічної картини пацієнта.
Залежно від рівня показника, відхилення можуть свідчити про наступні стани:
- Підвищений рівень – найчастіше свідчить про наявність карциноїдної пухлини (шлунка, кишківника, печінки або легенів), вказує на гострий інфаркт міокарда, важкі паренхіматозні ураження печінки або непрохідність кишківника.
- Помірно підвищений рівень – може спостерігатися при хронічному болі, а також при прийомі деяких лікарських препаратів (наприклад, інгібіторів МАО або СІЗЗС).
- Знижений рівень – існує стереотипна думка, що знижений показник серотоніну в аналізі крові може свідчити про депресію, тривожні розлади чи хронічну втому, але насправді – це міф. Клінічні дослідження підтверджують, що рівень нейромедіатора в периферичній крові не відображає його кількості в головному мозку. Саме тому пошук причин депресії за цим показником немає сенсу.
Важливо пам'ятати, що підвищений онкомаркер не є однозначним свідченням наявності раку, а лише сигналізує про необхідність додаткового обстеження. Інтерпретацію результатів повинен проводити виключно лікар, оцінюючи комплексний анамнез та інші дослідження.
