«Анемія (малокрів'я) – патологічний стан, пов’язаний зі зниженням концентрації гемоглобіну та кількості еритроцитів, кисневим голодуванням усіх органів. Залізодефіцитна анемія (ЗДА) займає 90% серед усіх анемій, виникає, коли заліза бракує для синтезу гемоглобіну» – наголошує лікар-педіатр вищої категорії, кандидат медичних наук Вікторія Євгенівна Хоменко.

Поширеність анемії: статистика України та світу

Поширеність анемій в Україні (за офіційними даними) сягає близько 1515 випадків на 100 000 населення (приблизно 1% загальної структури захворюваності). Але реальні цифри (за глобальними популяційними дослідженнями) – вищі: від 13% до 16%. Найвищі показники спостерігаються серед жінок репродуктивного віку, а також дітей.

Дефіцит та малокрів'я виявляють у 45-50% дітей раннього віку (перших трьох років) та у 21-29% школярів.

Норми гемоглобіну: як діагностують анемію за протоколами ВООЗ та МОЗ

За настановами ВООЗ та МОЗ України, діагноз анемії підтверджується при зниженні рівня гемоглобіну (Hb) нижче таких порогових значень:

Що таке дефіцит заліза та які його головні маркери

Дефіцит заліза – стан організму, при якому запаси заліза виснажені, але показники крові ще в нормі. Організм витрачає більше заліза, ніж отримує.

Головний лабораторний маркер дефіциту заліза – зниження рівня феритину в сироватці крові. Також, у загальному аналізі крові спостерігається зменшення середнього об'єму еритроцитів (MCV < 80 фл) – мікроцитоз.

Чим небезпечний дефіцит заліза без анемії

Дефіцит заліза залишається поширеним явищем. У США його мають приблизно 15% малюків та 11% дівчаток-підлітків. Нещодавній аналіз з використанням порогового значення феритину <25 мкг/л показав, що майже 40% дівчаток-підлітків мали дефіцит заліза, а близько 6% – залізодефіцитну анемію. У дітей віком 1-5 років 1-2% дітей можуть мати залізодефіцитну анемію.

Нові правила скринінгу дітей та підлітків від AAP (2026)

Американська Академія Педіатрії (American Academy of Pediatrics) рекомендує проводити скринінг дефіциту заліза:

• У дівчат-підлітків щонайменше через 1 рік після початку менструації, але не пізніше 14 років.
• Немовлятам на грудному вигодовуванні – у віці 9-12 місяців, а якщо годування відбувається сумішшю – у 15-18 місяців.
• До 4-річного віку скринінг продовжують, якщо в раціоні дитини надмірна кількість молока, недостатньо заліза і при ожирінні.

Останні рекомендації AAP передбачають проведення скринінгу як за допомогою загального аналізу крові, так і за допомогою феритину сироватки, коли це можливо. Порогові значення феритину відтепер становлять:

• ≤20 нг/мл – діти, молодше 12 років;
• ≤30 нг/мл – підлітки та дівчатка, що менструюють.

В окремих випадках рекомендовано комбінувати визначення феритину (який може підвищуватись при запальних та інфекційних процесах) з діагностикою рівня С- реактивного протеїну (при його нормальному значенні можна виключити інфекційно-запальний вплив на показники феритину).

Норми феритину за протоколами МОЗ і ВООЗ

В Україні та світі офіційні норми застаріли, вони занадто низькі:

• ВООЗ поки не змінила рекомендацій і залишила порогові значення феритину <12 мкг/л для дітей до 5 років та <15 мкг/л для дітей 5-12 років;
• МОЗ рекомендує такі норми – <10-12 мкг/л (нг/мл),

І поки ВООЗ та наш МОЗ не оновили свої правила, лікарям і батькам вже зараз варто орієнтуватися на нові рекомендації Американської Академії Педіатрії (AAP).

Сучасні підходи до лікування та профілактики

При виявленні анемії чи дефіциту заліза рекомендовано щоденне введення сульфату заліза. Якщо показники не покращуються, або пацієнт має синдром мальабсорбції (порушення всмоктування у кишківнику), то лікар може призначити внутрішньовенне введення заліза.

В будь-якому разі, тільки лікар повинен визначати, кому, коли, які аналізи здавати, як їх оцінювати та як лікувати.